Відділ освіти, культури, молоді та спорту Галицинівської сільської ради

Освіта

Як налагодити освітній процес в умовах дистанційного навчання

Технології дистанційного та змішаного навчання за рік пандемії коронавірусу стали вже звичними для шкіл. Державна служба якості освіти також пристосувала інструментарій проведення інституційного аудиту до умов дистанційної або частково дистанційної роботи закладів. Адаптації потребує організація освітньої діяльності, щоб заклади продовжували працювати якісно та ефективно і в умовах очного навчання, і онлайн. Змінювати слід і всі компоненти системи освітнього процесу школи.

Розглянемо, як директорові та педагогам налагодити роботу в умовах дистанційного навчання.

Організація освітнього процесу

Розклад

Важливо в організації дистанційного навчання узгодити розклад уроків з особливостями проведення онлайн-занять. На формування розкладу впливають освітні програми, навчальні плани, санітарні вимоги тощо, втім є і суб’єктивні чинники, як-от запит від батьків розпочинати заняття пізніше.

Настанови щодо формування розкладу в умовах дистанційного навчання:

  • Оберіть єдину інтернет-платформу для розміщення електронних освітніх ресурсів, проведення онлайн-занять. Це мінімізує труднощі та плутанину, зніме дещо проблему комунікації між учасниками освітнього процесу.
  • Дотримуйтесь санітарного регламенту та забезпечуйте черговість синхронного й асинхронного навчання.
  • Порадьтеся з батьками учнів щодо зручного часу проведення онлайн-занять. В умовах дистанційного навчання розклад можна зміщувати в часі, наприклад розпочинати заняття пізніше, робити тривалу перерву, щоб учні могли перепочити, тощо. Особливо актуальним це є для навчання дітей з особливими освітніми потребами.
  • Забезпечте можливість консультацій. В умовах віддаленого навчання в учнів виникає потреба проконсультуватися з учителем. Організація консультаційних годин з різних навчальних предметів дасть змогу компенсувати відсутність особистого спілкування учнів із вчителем.

Інтернет-платформа

Обрання єдиної інтернет-платформи для забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційного навчання спростить взаємодію учасників освітнього процесу. Разом з тим, важливо пам’ятати, що учні можуть мати труднощі з доступом до того чи іншого каналу комунікації, інтернет-платформи тощо. У такому разі важливо передбачити для окремих учнів альтернативні рішення.

На що варто звертати увагу при обранні інтернет-платформи для дистанційного навчання:

  • Доступність. Обирайте платформу, яка є у відкритому доступі, не потребує встановлення спеціального програмного забезпечення тощо.
  • Можливість ідентифікації учасників. Вчитель повинен мати змогу ідентифікувати всіх учнів, зареєстрованих у системі або присутніх на онлайн-уроці. Це перш за все питання безпеки.
  • Структурованість матеріалу. Учням буде зручніше працювати із платформою, коли матеріал у ній буде структурований, тобто розміщений у вигляді цілісних навчальних тем, курсів. Це сприятиме організації віддаленої роботи учнів, вибору власної швидкості опанування навчального матеріалу.
  • Наявність онлайн-журналу. Учнівство звикло мати доступ до своїх оцінок, переглядати їх у журналі після занять. Можливість робити це онлайн – вимога часу.
  • Зворотний зв’язок. Це дасть змогу учням оперативно отримувати відгук від вчителя щодо виконаних завдань тощо.

Педагогічна діяльність

В умовах дистанційного навчання важливо застосувати інші форми й методи роботи. Не зовсім доцільно пропонувати учню опрацювати текст підручника, адже шкільні підручники спрямовані на очне навчання. Учитель має адаптувати навчальні ресурси відповідно до особливостей класу, можливостей учнів. Водночас під час проведення навчальних занять онлайн учитель обмежений у прийомах роботи. Відрізняється і стиль навчання дітей: в онлайн-режимі частина учнів можуть втрачати динаміку, інші ж навпаки – проявляти більшу активність та ліпше засвоювати матеріал. У той же час навчання з використанням дистанційних технологій відкриває нові можливості для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

Поради педагогам для роботи в умовах дистанційного навчання:

  • Адаптуйте матеріал. В умовах поділу уроку на синхронну та асинхронну частини навчальні матеріали потрібно відповідно адаптувати. Подумайте і визначте, що озвучити під час онлайн-уроку, а яку частину матеріалу надати на самостійне опрацювання, роботу в групах тощо.
  • Записуйте та зберігайте онлайн-уроки. Це дасть можливість учням, які пропустили урок, наздогнати матеріал.
  • Урізноманітнюйте форми роботи. Дистанційне навчання – це не лише онлайн-уроки (в ZOOM, MS Teams тощо). Онлайн-формат взаємодії дає змогу учням працювати в групах, розробляти проєкти тощо. Партнерство у роботі учнів можна використовувати і під час онлайн-уроку для виконання коротких завдань, і для більш масштабних завдань, що потребують тривалішого часу виконання.
  • Приділяйте більше уваги результату, а не процесу. Відсутність достатньої кількості комп’ютерів у сім’ї, проблеми з доступом до інтернету чи інші труднощі можуть завадити учням відвідувати онлайн-уроки. Втім технології дистанційного навчання дають змогу компенсувати відсутність на онлайн-уроці та отримати результат – учні можуть надолужити пропущене, переглянувши запис уроку, ознайомившись із електронними освітніми ресурсами, виконавши завдання.

Важливою частиною успішної педагогічної діяльності умовах за дистанційного навчання є підтримка педагогічного колективу з боку директора.

Як директорові продемонструвати підтримку роботи педагогів в умовах дистанційного навчання?

  • Забезпечте методичну та консультаційну підтримку. Організуйте навчання, семінари, обмін досвідом між педагогами.
  • Не вимагайте звітності. Робота у дистанційному режимі часто вимагає від педагогів значно більшого часу на підготовку навчального матеріалу та комунікацію з учнями.
  • Довіряйте. Надмірний контроль зі сторони керівництва, втручання в роботу вчителя під час використання технологій дистанційного навчання може додавати стресу учасникам освітнього процесу та демотивувати вчителя.
  • Забезпечте педагогам повноцінний лікарняний у випадку хвороби. Технології дистанційного навчання, безумовно, дають змогу запобігти поширенню вірусів під час уроків, не перериваючи спілкування учнів між собою та вчителями. Однак педагоги мають право перебувати на лікарняному, не проводячи занять. Це саме стосується й учнів.

Система оцінювання

Зазнали змін і види завдань, які пропонуються учням. Завдання й форми роботи, що використовувалися в умовах очного навчання, можуть бути неприйнятними під час дистанційного. Наприклад, за використання технологій дистанційного навчання неможливо виконати завдання на перевірку знань, відтворення тексту підручника. Очевидно, що змінивши форми роботи під час уроків, потрібно змінювати і форми оцінювання.

Як вчителеві налагодити систему оцінювання?

  • Оприлюднюйте критерії оцінювання до кожного завдання. Так учні наперед розумітимуть, як та за яким принципом формується оцінка.
  • Давайте зворотній зв’язок. Практика показує, що в умовах дистанційного навчання найменші учні найбільше потребують детальних роз’яснень та зворотного зв’язку. Негативна оцінка може не дати достатньо інформації для учнів, натомість після пояснення, за що вона отримана, учень зможе порефлексувати про свої помилки.
  • Не обмежуйте в часі. Учні мають різну динаміку роботи в онлайн-режимі. А в когось може повільніше працювати комп’ютер чи інтернет. Тому завдання, обмежені в часі, не рекомендовані для оцінювання результатів навчання учнів.
  • Шукайте альтернативи. Звичні тестові завдання в умовах дистанційного навчання корисні для саморефлексії учнів. А для контрольних завдань ліпше знайти альтернативні форми, як-от тематичне есе, творче завдання тощо.

Освітнє середовище

За дистанційного навчання значна частину роботи зі створення освітнього середовища стали виконувати батьки, забезпечуючи дитину технікою, доступом до інтернету, облаштовуючи робоче місце. Втім директорові школи не варто забувати про такі важливі аспекти роботи:

  • Безпека. Звертайте особливу увагу на безпечність доступу до інтернет-платформи, на якій відбувається дистанційне навчання. Профілі учнів мають бути підписані їхніми іменами.
  • Правила поведінки. Звичні правила поведінки у школі не працюють в онлайн-форматі, тому варто адаптувати їх до дистанційного навчання – встановити правила спілкування під час зум-уроків тощо.
  • Комунікація з батьками. Дистанційне навчання потребує частішої взаємодії з батьками, зокрема щодо поведінки дітей, їхнього режиму роботи, виконання завдань.

Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (переглянути наказ)

                     

Критерії оцінювання навчальних досягнень:

1  Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти12.01.2009
2  Біологія. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
3  Географія. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
4  Економіка. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
5  Етика. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
6  Іноземні мови. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
7   Інформатика. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
8   Історія. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
9   Креслення. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
10  Математика. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
11  Основи здоров'я. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
12  Правознавство. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
13  Природознавство. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
14  Трудове навчання. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
15  Українська та зарубіжна література і література національних меншин. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
16  Українська мова та мови національних меншин. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
17  Фізика й астрономія. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
18  Фізична культура. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
19  Хімія. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
20  Художня культура, естетика. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
 
21  Музичне мистецтво, інтегрований курс “Мистецтво”, візуальне (образотворче) мистецтво. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
    

 

МОН ПРОПОНУЄ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

З метою реалізації Державного стандарту базової середньої освіти МОН розробило проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

«Під час розроблення проєкту документа враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

       У проєкті представлені два варіанти типових навчальних планів:

  1. для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
  2. для закладів загальної середньої освіти, вяких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою й закладів загальної середньої освіти, в яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Кількість навчальних годин, які передбачені типовими навчальними планами, відповідає кількості навчальних годин, що рекомендується для вивчення кожної освітньої галузі відповідним базовим навчальним планом Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.  

Порівняно з чинною Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженою наказом МОН 20.04.2018 № 405) у проєкті типового навчального плану збільшено кількість навчальних годин на вивчення української мови, іноземної мови, математики, інформатики, предметів природничої освітньої галузі.

Проєктом документа передбачено, що заклади освіти можуть самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого базовим навчальним планом діапазону (мінімальна та максимальна кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі).

Це дає змогу перерозподіляти навчальні години між галузями на опанування навчальних предметів та інтегрованих курсів, а також на вибіркові освітні компоненти й враховувати особливості організації освітнього процесу та освітні потреби учнів.

Нагадаємо, 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року.

 

ПРОФСТАНДАРТ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ, ВЧИТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І ВЧИТЕЛЯ З ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

 

ШКОЛИ ОТРИМАЛИ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВТИ

Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробили методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. Рекомендації оприлюднено на сайті МОН  30 листопада 2020 року.

Методичні рекомендації орієнтовані на допомогу школам у внутрішньому забезпеченні якісної освіти. Згідно з документом, система забезпечення якісної освіти у школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестація та сертифікація педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти.

Процеси навчання та управління школою можуть якісно вдосконалюватися самою школою. Для цього необхідно мати:

  • стратегію забезпечення якості освіти;
  • необхідні ресурси для організації навчання, інклюзивне освітнє середовище;
  • прозору систему оцінювання учнів, педагогічних працівників і директора;
  • механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • сучасну інформаційну систему управління школою.

Важливо також розвивати партнерство учнів і вчителів, забезпечувати рівність і протидіяти булінгу (цькуванню), допомагати учням реалізувати індивідуальну освітню траєкторію, створювати для вчителів умови для професійного зростання.

Крім того, школа може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на особливості її діяльності та потреби учасників освітнього процесу. Водночас важливим є розуміння, сприйняття та спільна реалізація таких орієнтирів учителями, учнями та їхніми батьками.

Також у школі доцільно проводити самооцінювання та вимірювати якість освіти. Для цього школа може розробити свої критерії та індикатори або скористатися системою оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Можуть використовуватися різні методи збору інформації для аналізу та оцінювання: анкетування або індивідуальне інтерв’ю з учнями, батьками та вчителями, дослідження у фокус-групах, спостереження за ходом уроку та освітнім середовищем, внутрішні моніторинги тощо.

Результати самооцінювання також варто обговорити з учнями, батьками та вчителями. До обговорення можна залучити експертів у сфері шкільної освіти і орган управління освіти (наприклад, у разі потреби покращити матеріальну базу школи, додатково виділити кошти на навчання вчителів). Оприлюднення результатів самооцінювання засвідчить прозорість та інформаційну відкритість школи.

Завдяки розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти та регулярного самооцінювання школа зможе:

  • підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;
  • отримувати постійний зворотний зв’язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, вчасно реагувати на ризики;
  • постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси;
  • забезпечити прозорість діяльності школи і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.