Відділ освіти, культури, молоді та спорту Галицинівської сільської ради

Освіта

Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (переглянути наказ)

                     

Критерії оцінювання навчальних досягнень:

1  Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти12.01.2009
2  Біологія. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
3  Географія. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
4  Економіка. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
5  Етика. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
6  Іноземні мови. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
7   Інформатика. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
8   Історія. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
9   Креслення. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
10  Математика. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
11  Основи здоров'я. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
12  Правознавство. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
13  Природознавство. Критерії оцінювання навчальних досягнень12.01.2009
14  Трудове навчання. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
15  Українська та зарубіжна література і література національних меншин. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
16  Українська мова та мови національних меншин. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
17  Фізика й астрономія. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
18  Фізична культура. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
19  Хімія. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
20  Художня культура, естетика. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
 
21  Музичне мистецтво, інтегрований курс “Мистецтво”, візуальне (образотворче) мистецтво. Критерії оцінювання навчальних досягнень11.01.2009
    

 

МОН ПРОПОНУЄ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

З метою реалізації Державного стандарту базової середньої освіти МОН розробило проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

«Під час розроблення проєкту документа враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

       У проєкті представлені два варіанти типових навчальних планів:

  1. для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
  2. для закладів загальної середньої освіти, вяких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою й закладів загальної середньої освіти, в яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Кількість навчальних годин, які передбачені типовими навчальними планами, відповідає кількості навчальних годин, що рекомендується для вивчення кожної освітньої галузі відповідним базовим навчальним планом Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.  

Порівняно з чинною Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженою наказом МОН 20.04.2018 № 405) у проєкті типового навчального плану збільшено кількість навчальних годин на вивчення української мови, іноземної мови, математики, інформатики, предметів природничої освітньої галузі.

Проєктом документа передбачено, що заклади освіти можуть самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого базовим навчальним планом діапазону (мінімальна та максимальна кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі).

Це дає змогу перерозподіляти навчальні години між галузями на опанування навчальних предметів та інтегрованих курсів, а також на вибіркові освітні компоненти й враховувати особливості організації освітнього процесу та освітні потреби учнів.

Нагадаємо, 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року.

 

ПРОФСТАНДАРТ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ, ВЧИТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І ВЧИТЕЛЯ З ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

 

ШКОЛИ ОТРИМАЛИ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВТИ

Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробили методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. Рекомендації оприлюднено на сайті МОН  30 листопада 2020 року.

Методичні рекомендації орієнтовані на допомогу школам у внутрішньому забезпеченні якісної освіти. Згідно з документом, система забезпечення якісної освіти у школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестація та сертифікація педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти.

Процеси навчання та управління школою можуть якісно вдосконалюватися самою школою. Для цього необхідно мати:

  • стратегію забезпечення якості освіти;
  • необхідні ресурси для організації навчання, інклюзивне освітнє середовище;
  • прозору систему оцінювання учнів, педагогічних працівників і директора;
  • механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • сучасну інформаційну систему управління школою.

Важливо також розвивати партнерство учнів і вчителів, забезпечувати рівність і протидіяти булінгу (цькуванню), допомагати учням реалізувати індивідуальну освітню траєкторію, створювати для вчителів умови для професійного зростання.

Крім того, школа може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на особливості її діяльності та потреби учасників освітнього процесу. Водночас важливим є розуміння, сприйняття та спільна реалізація таких орієнтирів учителями, учнями та їхніми батьками.

Також у школі доцільно проводити самооцінювання та вимірювати якість освіти. Для цього школа може розробити свої критерії та індикатори або скористатися системою оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Можуть використовуватися різні методи збору інформації для аналізу та оцінювання: анкетування або індивідуальне інтерв’ю з учнями, батьками та вчителями, дослідження у фокус-групах, спостереження за ходом уроку та освітнім середовищем, внутрішні моніторинги тощо.

Результати самооцінювання також варто обговорити з учнями, батьками та вчителями. До обговорення можна залучити експертів у сфері шкільної освіти і орган управління освіти (наприклад, у разі потреби покращити матеріальну базу школи, додатково виділити кошти на навчання вчителів). Оприлюднення результатів самооцінювання засвідчить прозорість та інформаційну відкритість школи.

Завдяки розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти та регулярного самооцінювання школа зможе:

  • підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;
  • отримувати постійний зворотний зв’язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, вчасно реагувати на ризики;
  • постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси;
  • забезпечити прозорість діяльності школи і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.